Мистецька спадщина Тараса Шевченка

 

Тарас Шевченко (1814-1861) є ключовою постаттю в українській історії, його поважали як поета, письменника, мислителя-гуманіста та патріота, який боровся за національне визволення України. Він зробив значний внесок також і в українське мистецтво як талановитий живописець і графік. Будучи відомим своїм підходом до втілення народних елементів в українське образотворче мистецтво, він є одним із засновників українського критичного реалізму.

Як художник, він є добре відомий своїми надзвичайними портретами та автопортретами, які передають не лише схожість, але й особистість того, хто позує. Він також створював пейзажі аквареллю, тушшю, та олівцем, які є відомі своєю витонченістю, делікатністю та детальним відображенням складного світу природи. Шевченко відомий своїми гравюри в акватинтi. Його жанрові та історичні твори, в яких зображено життя в Україні та на еміграції, є зірцями творчого бачення та гострого композиційного ока. Ці реалістичні роботи демонструють зрілість і технічну майстерність художника.

Народжений в кріпацтві й гостро відчуваючи гноблення українського народу, Шевченко вбачав найвище покликання митця в служінні людству, тому у своїй творчості був відданий соціальному питанню. Про це свідчить його серія «Мальовнича Україна» — перша спроба українця відобразити прагнення й життєвий досвід пригнобленого українського народу. Цікаво те, що Шевченко відмовився від популярного на той час натуралістичного підходу на користь інтенсивного фокусування на людських предметах, що породило унікальні та вражаючі теми, якими пронизані його роботи.

Наприклад, в картині «Катерина» 1842 року, яка зображає реальний випадок, коли українська дівчина-кріпачка була спокушена російським офіцером, а потім ганебно покинута, Шевченко намагався розкрити та критикувати цю типову реальність. У картині «Казахські діти-жебраки» (1853) митець із співчуттям змальовує умови життя казахів, усвідомлюючи схожість їхнього життя з життям українців за часів Російської імперії, зображаючи себе як свідка на тлі цієї композиції. «Портрет Айри Елдріджа» Шевченка (1858) зображує афроамериканського шекспірівського актора та демонструє технічну майстерність художника і його прихильність до сюжетів, які рідко помічались суспільством.

Будучи літературним генієм та символом нації, Тарас Шевченко є часто недооціненим як художник. За своє життя він досяг великих успіхів в живописі та отримав звання академіка-гравера Імператорської академії мистецтв у Петербурзі. Він був плідним художником, створивши понад 1000 мистецьких творів протягом свого життя, з яких близько 278 вважаються втраченими назавжди.

Частини «Імерсивного світу українського мистецтва» про Тараса Шевченка та Марію Примаченко створено в партнерстві з Національним музеєм імені Тараса Шевченка в Києві. 26 лютого 2022 року агресія російських збройних сил в Києві призвела до того, що усі оригінальні твори мистецтва були запаковані та вивезені в безпечне місце в дерев’яних коробках, які використовувались у 1941 році для евакуації тих самих робіт з Києва від нацистської окупації. Вони залишатимуться в сховищі, поки не стане безпечно їх повернути назад до музею.