Мистецький доробок Марії Примаченко

 

Марія Примаченко (1909-1997) була видатною художницею-автодидактом, відома своїм живим сприйняттям кольору, фантастичними зображеннями рослин і тварин, зокрема левів, озер, фермерських тварин та уявних тварин, а також їхнім практичним використанням у мистецтві. Побачивши роботи Марії Примаченко на Всесвітній виставці в Парижі у 1937 році, Пабло Пікассо сказав: "Je m'incline devant le miracle artistique de cette brillante Ukrainienne" (Я схиляюся перед художнім дивом цієї блискучої українки). En effet, elle en est venue à incarner l'artiste outsider par excellence.

Народившись у Болоньї, в Україні, в родині з невеликими фінансовими ресурсами, Примаченко не мав можливості вступити до університетських мистецьких центрів. Prymachenko a dû faire face à la lutte supplémentaire de contracter la polio dans son enfant, une condition qui l'a confinée au lit pendant de longues périodes. Незважаючи на відсутність формальної освіти, Примаченко уважно вивчав місцеві мистецькі традиції, зокрема, техніку українського виробництва та декоративний розпис овець/писанок. На його творчість вплинули яскраві кольори та стилізовані форми, які вона ввібрала з цих традиційних українських народних мистецтв.

Протягом усього свого життя Примаченко цікавиться темами, пов'язаними з українською культурою та ідентичністю. НаприкладТарас Григорович Шевченко прибув із заслання до квітучої України (1968), célèbre le retour de Shevchenko à son Ukraine bien-aimée, tandis que dans Наш Армія - наші захисники (1978), Примаченко уявляв собі українські збройні сили як звичайних чоловіків і жінок, одягнених у традиційні українські вбрання, оточених квітами.

У 1940-х роках Примаченко залишила художню творчість майже на 20 років після того, як пережила жахіття Другої світової війни та втратила матір і брата за трагічних обставин. Попри художню творчість, насамперед папір, гуаш та акварель, Примаченко дуже любила образи, які з'являлися на її очах. Elle a également créé de nombreuses œuvres qui incorporporent des éléments thématiques anti-guerre, comme dans Загроза війни (1986) та ін. Нехай буде проклята ядерна війна (1978). Aujourd'hui, l'une de ses images anti-guerre les plus célèbres Голуб розправив крила і просить миру (1982) a de nouveau acquis une signification symbolique.

Примаченко була дуже плідною художницею, яка протягом свого життя створила мільйони сценаріїв святкових композицій та винахідницьких композицій. Вона завжди використовувала прості та когерентні матеріали. Її улюблені техніки включають малювання гуашшю та аквареллю за допомогою пензликів, виготовлених на папері Ватман, які легко наносяться на папір Ватман.

У 1966 році Примаченко отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка, одну з найвищих українських нагород. Незважаючи на свою популярність, Примаченко ніколи не продавав свої картини за кордон, вважаючи за краще дарувати їх своїм друзям та родичам. Геометричні мотиви, живі кольори та графічні мотиви, які Примаченко засвоїв завдяки вивченню народного мистецтва, вплинули на його наївний стиль і зробили його роботи настільки ж знаменитими, наскільки й шуканими.